Києво-Печерська лавра – одна з найбільших православних святинь України, визначна пам’ятка історії та архітектури, а також діючий монастир. Разом із Софійським собором внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Монастир, заснований в 1051 році як центр поширення віри, освіти і духовного виховання, став найзначнішим і найвпливовішим у східнослов’янському православному світі.

Назва монастиря походить від слова «печера», адже саме в них оселилися перші ченці.

Засновником Києво-Печерської лаври був чернець Антоній родом з Любеча, який прийняв постриг на горі Афон. Він прибув до Києва для поширення чернецтва на Русі й оселився в печері над Дніпром, де раніше усамітнювався старець Іларіон – митрополит київський. Співзасновником Печерського монастиря став один із перших учнів Антонія – Феодосій. Спочатку ченці жили в печерах і молилися в підземних храмах, пізніше були побудовані наземні  споруди.

Князь Ізяслав Ярославич подарував Антонію та іншим ченцям плато над печерами, на якому пізніше була зведена так звана Верхня Лавра, що сприяло зародженню чернецтва в Київській Русі.

Будівництво головного соборного храму Києво-Печерської лаври – Успенського собору – розпочалося в 1073 році. В Києво-Печерському патерику наводиться легенда про варяга Шимона, якому Бог вказав місце для спорудження головного монастирського храму та вручив золотий пояс для розмітки розмірів. Будівництво храму було завершено через чотири роки. В цей же час над воротами головного входу була побудована Троїцька Надбрамна церква, яка збереглася до наших днів і сьогодні відома своїми оригінальними фресками і вівтарем.

У 1169 р. монастир отримав статус «лаври» – головного великого чоловічого монастиря. В кінці ХІІ ст. територію монастиря огородили мурованими фортечними стінами.

Починаючи з XIII століття, монастирський комплекс переживає кілька трагічних моментів. Його споруди не раз були зруйновані і розграбовані. Відновлення Києво-Печерської лаври починається тільки в XVIII столітті. Успенський собор і Троїцька Надбрамна церква при реконструкції набувають рис стилю бароко, який панував у той час. Тоді ж на території монастиря з’являється Велика Лаврська дзвіниця заввишки 96,5 метрів, яка до середини ХХ століття залишалася найвищою спорудою столиці.

За радянської влади комплекс монастиря використовувався як «музейне містечко», підпорядковане Києво-Печерському історико-культурному заповіднику.

Тепер на території Лаври діє відроджена обитель УПЦ. Крім того, на її території, яка займає 28 гектари, знаходяться понад 100 кам’яних споруд, 40 з яких – унікальні пам’ятки архітектури. Верхня – музейна частина комплексу – в 1996 році отримала статус національного. А в нижній, монастирській, як і багато століть тому, звучать молитви і мерехтять свічки в руках паломників, що спускаються в печери, щоб помолитися біля мощів великих сподвижників православної церкви.

+38 (044) 2803071
АДРЕСА
вул. Лаврська 15
Станції метро: Арсенальна
Графік роботи:
ПН,ВТ,СР,ЧТ,ПТ,СБ,НД 09:00 - 18:00
Ціна: від 25 грн
Фотографії локації