800 років легенд та спогадів 

В першій письмовій пам’ятці Київської Русі «Повість минулих літ» згадується про відвідування київських пагорбів в I столітті апостолом Андрієм Первозванним, котрий йшов проповідувати Християнську віру в Скіфії. Він промовив до своїх учнів: «Бачите ви ці гори? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог».

Названо Київ в честь його засновника – князя Кия – в 482 році. Були у Кия брати Щек і Хорив та сестра Либідь. На честь братів названо гору Щекавицю та Хоревицю, де за легендою вони й оселилися, а ім’ям сестри їхньої названо річку, котра з тих часів майже зникла під землею.


360 років розквіту Київської Русі

Київ стає столицею Київської Русі за часів князювання Олега Віщого у 882 році, столицею однієї з наймогутніших держав в середньовічній Європі. Місто тих часів є центром влади та торгівлі в східній Європі. Через Київ проходить торговий шлях по Дніпру "Із варяг у греки", котрий з’єднував скандинавські країни з Візантійською імперією. Місто було поділене на Верхнє, де жили князі і бояри, та Поділ - центр торгівлі та ремісництва. Кияни поклонялися древнім слов’янським богам Перуну та Велесу, хоча вже в ті часи були вкраплення інших віросповідань. З Києва почалось хрещення Русі князем Володимиром Великим в 988 році. З цих часів руйнуються ідоли слов'янських богів і древні капища, згадок про них майже не залишилось, та будуються християнські церкви, зокрема Десятинна церква. Багато з древніх християнських святинь збереглись до нашого часу та можуть багато розповісти про минуле, а саме Софійський собор, Києво-Печерська Лавра, Видубицький монастир, Михайлівський золотоверхий монастир, церква успіння Богородиці Пирогощої, Кирилівська церква. Хоча є пам’ятки, котрі вже на ті часи були осередком християнства в Києві. Так вважається, що хрещення киян відбулося біля Свято-Іллінської церкви на березі річок Дніпра та Почайни. Саме Свято-Іллінська церква згадується в "Повісті минулих літ" як церква, в якій було проведено богослужіння при укладені мирного договору між Київською Руссю та Візантією в 945 році. За часів правління Великого князя київського Ярослава Мудрого місто значно зростає, з'являються навчальні заклади, будуються церкви та міські укріплення. Однією із збережених пам'яток оборонних укріплень древнього Києва та головною брамою міста є Золоті ворота, біля яких в наші часи встановлено пам’ятник Ярославу Мудрому. Започатковується перший збірник законів «Руське право». Населення Києва в часи максимального розквіту сягало до 50 тисяч чоловік.
 

100 років занепаду

В зв'язку з постійними міжусобними війнами між князями Київ періодичнозахоплювався та руйнувався, а остаточну крапку в знищенні Києва тих часів та Русі, як незалежної держави поставила навала зі сходу Золотої орди Монгольської імперії в 1240 році. Монгольське військо на чолі з Батиєм почало штурм зі сторони Лядських воріт, де зараз знаходиться Майдан Незалежності. Останні захисники зачинились в Десятинній церкві, але вона не витримала облоги, поховавши під своїми уламками всіх хто до останнього обороняв своє місто. Населення з 50 тисяч киян зменшилось до 2 тисяч, місто було пограбовано та повністю зруйновано.


300 років влади Литовських та Польських князів

В 1362 році литовський князь Ольгерд захоплює місто та приєднує його до складу Великого Князівства Литовського, а князем київським стає його син Володимир. В 1470 році литовці взагалі ліквідують Київське князівство, Київ стає центром воєводства в складі Литви. За часів князювання Володимира Ольгердовича в 1362 – 1394 роках будується резиденція князів, а з часом воєвод київських – Київський замок на горі Хоривиця, яку з часом так і почали називати – Замкова гора. Замок мав дерев'яні укріплення, 3 православні та 1 католицьку церкви, власний монетний двір та єдиний у місті годинник. Був повністю зруйнований козацьким військом Богдана Хмельницького. В наші часи на місці Київського замку музей «Замкова гора». У 1375 році відбудовується Софійський собор. Проте після чергових нападів кримських ханів на Київ в 1416 та 1482 роках Софія Київська знову грабується та руйнується в результаті чого залишається без догляду майже століття. В 1632 році засновано Києво-Могилянську колегію котра в 1701 році отримає статус академії та є престижним навчальним закладом і в наші часи. За рішенням Люблінської унії між Польщею та Литвою, котрі об'єднались у Річ Посполиту, у 1569 році Київ стає підконтрольним Польській знаті.


100 років козацької доби

Після захоплення міста військами Богдана Хмельницького Київ стає центром козацького Київського полку з 1649 року. В ці часи проводиться жорстка політика до польської шляхти. Але вже з  початку московсько-польської війни в 1654 році Київ стає залежним від Москви. Під час російсько-турецької війни  в 1679 році козаки завершують добудовувати та об’єднувати старокиївські та печерські укріплення, а на початку 18 століття будується Печерська фортеця. За часів київського митрополита Петра Могили (1633 – 1647 роки) проводиться капітальний ремонт та відродження Софії Київської. Софійський собор будучи однією з основних українських святинь витримає ще багато війн серед яких дві світові та комуністичний режим. В 1630-ті роки проводяться розкопки руїн Десятинної церкви де й знайдено саркофаг Великого князя київського Володимира та його дружини Анни. Також в цю епоху в 1767 році закінчується будівництво Андріївської церкви котра стає яскравим символом цього часу та входить до складу Національного заповідника «Софія Київська».
 

150 років правління Російської імперії

Після скасування Війська Запорозького в 1781 році Київ стає адміністративним центром Київської губернії Російської імперії. В 1834 році відкрито перший Університет відомий в наш час як "Національний університет імені Тараса Шевченка". Через п'ять років територія біля університету прикрашається ботанічним садом імені Олександра Фоміна. Ще трохи більше ніж через півстоліття в 1898 році засновано вищий навчальний заклад інженерного профілю "Київський політехнічний інститут". В Києві відкривається Національна опера України імені Тараса Шевченка в 1867 році. Опера займала основне місце в культурному та музичному Києві. Проте після перебудов та реконструкцій остаточного вигляду Національна опера набула в 1901 році. Починається ера індустріалізації та технологій, відкриття Пасажирський київський вокзал в 1870 році, в 1893 році з’являються електричні трамваї, а в 1905 році відкрито київський фунікулер котрий з’єднує Верхнє місто та Поділ і в наші часи. На ряду із позитивом розбудови міста в мирних умовах сильно відчувається жорстка русифікація місцевого населення. Враховуючи і інші негативні дії влади зростає незадоволення серед киян, котрі підтримують бажання більшості українців створити незалежну державу в часи революційних дій з 1917 до 1920 років, проте боротьба закінчилась поразкою та остаточним укріпленням радянської влади з правами Української республіки в складі СРСР.
Поділ
вул. Хрещатик в кінці 19-го століття
вул. Богдана Хмельницького 
Золоті ворота 
 

70 років Радянських часів

 
На початку цього періоду історії Києва, як і більшості міст Радянської України, відновлюються заводи та промисловість після довгострокових військових та революційних дій. На противагу цьому ведеться тотальна антирелігійна політика, всі святині грабують та знищують, споруди церков та соборів або руйнують, або використовують як склади. Більше того в 1930 роках радянською владою проводяться масові репресії в ході яких в місті страчено сотні тисяч людей. В часи Другої світової війни Київ був окупований німецькими військами з 1941 до 1943 року. Визволення Києва коштувало життя 417 тисяч солдат та командирів Червоної армії. Ці події залишили по собі зруйноване місто, адже відступаючи агресори спалили місто та знищили всі мости, а кількість населення зменшилась до 180 тисяч чоловік. В післявоєнні часи Київ швидко відбудовується, споруджуються нові мости через Дніпро, починається будівництвометрополітену котрий вже в 1960 році почне працювати, саме в Києві створено перший в Радянському Союзі комп’ютер в 1950 році, а через рік почав працювати перший в Україні телевізійний центр. В 1960-их роках населення Києва перевищило один мільйон жителів. Продовжується науково-промисловий розвиток, вже в 1960 році в Інституті фізики запущено атомний реактор. Місто стрімко зростає, будуються нові житлові масиви на лівому березі Дніпра, з’являється все більше закладів культури, театрів, музеїв. На противагу цьому поновлюється атеїстична кампанія, закриваються та руйнуються церкви котрі почали працювати після війни, також знову починаються репресії та арешти проти українських дисидентів котрі будуть тривати до кінця цього періоду.
Київ 1976 рік  
вул. Комінтерна 1959 рік
Колесо огляду 1976 рік
Либідська площа 1978 рік
 

Київ – столиця незалежної України

 
Після розпаду СРСР з 1991 року Київ стає столицею незалежної України. В зв’язку з політичною, та соціально-економічною кризою, що передували цим подіям, економічна ситуація в країні з часом погіршується і призводить до скорочення виробництва та занепаду підприємств. В Києві, як і в більшості міст пострадянського простору, з’являються бандитські угрупування з подальшим переділом сфер впливу. Така ситуація триває до кінця 90-их років. На противагу економічній ситуації відновлюється релігійне життя міста, відбудовуються зруйновані в часи Другої світової війни Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор Києво-Печерської лаври, церква Різдва Христового, в місті з’являється перша в місті мечеть Ар-Рахма. З часом ситуація стабілізується місто стрімко зростає, будуються нові станції метро, відкриваються нові термінали в аеропортах, в 2012 році в Києві проводиться фінал чемпіонату Європи з футболу. Київ був та залишається містом волевиявлення українського народу, тут проходили протести та мітинги починаючи з політичної акції "Україна без Кучми" в 2000 – 2001 роках. В 2004 році на Майдані Незалежності почалась "Помаранчева революція" як знак невдоволення результатами виборів президента, а вже через 10 років Київ стає центром "Революції гідності" направлена проти політики президента В. Януковича в 2013 – 2014 роках. На сьогодні Київ – це велике багатонаціональне місто з багатою історією та культурною спадщиною своїх предків. Відвідавши Київ Ви будете задоволені його красою, доброзичливістю та гостинністю!
 
Софія Київська
 
Михайлівський собор